ЧИ ПОТР╤БНА НАМ АЛЬТЕРНАТИВА?
(з досв╕ду роботи м╕ського сем╕нару вчител╕в
╕нформатики м. Тернополя "Використання в╕льнопоширюваного програмного забезпечення у навчальному процес╕" )

Габрус╓в Валер╕й,

старший викладач ╕нформатики

╢вропейського Ун╕верситету м. Терноп╕ль.

Основн╕ складов╕ сучасного курсу ╕нформатики та обчислювально╖ техн╕ки базуються на трьох фундаментальних поняттях: ╕нформац╕я, алгоритм, ЕОМ. Б╕льш╕сть методист╕в, вчител╕в вир╕шуючи питання обрання форм засоб╕в та метод╕в навчання, випускають з виду такий важливий компонент засоб╕в навчання ╕нформац╕йних технолог╕й як обчислювальна система, зокрема програмне забезпечення використовуване у навчальному процес╕. Останн╕ под╕╖ у галуз╕ забезпечення авторських прав змушують проводити пошук законних альтернатив до використовуваних нел╕ценз╕йних програмних засоб╕в.

Ц╕лком законом╕рно, що при спроб╕ розгляду нового, особливо для навчального процесу, виникають питання пов’язан╕ з проблематикою навчання, дидактичних та техн╕чних особливостей використання програмного забезпечення. Пропонована стаття це спроба дата дати в╕дпов╕дь на найб╕льш гостр╕ питання, що виникали у вчител╕в, при розгляд╕ альтернативних програмних засоб╕в для п╕дтримки навчального процесу, на пост╕йно д╕ючому сем╕нар╕ "Використання в╕льнопоширюваного програмного забезпечення у навчальному процес╕" у м. Тернопол╕.

Автор не заперечу╓ вклад ф╕рми Microsoft у розвиток ╕нформац╕йно╖ ╕ндустр╕╖, це лише намагання зробити незалежний анал╕з можливостей використання ╕ншо╖ точки зору на ╕нформац╕йн╕ технолог╕╖ у навчальному процес╕.

1. Необх╕дно в╕дкинути ус╕ методичн╕ здобутки, ╕снуючий методичний досв╕д

Найц╕нн╕ше, що ╓ у педагог╕чн╕й д╕яльност╕, це накопичений досв╕д. Зрозум╕ло, що якщо нова технолог╕я навчання змушу╓ в╕дкинути накопичений досв╕д, а не збагатити його новими здобутками, то скор╕ш за все таку технолог╕ю та нов╕ використовуван╕ засоби навчання необх╕дно адаптувати. Саме цей чинник ╓ основним стримуючим ╕ обмежуючим критер╕╓м доц╕льност╕ використання чи не використання нових технолог╕й. Традиц╕йно склалося, що основний педагог╕чний досв╕д навчання ╕нформатики сформований на основ╕ використання операц╕йних систем MS DOS, Windows та додатк╕в для цих операц╕йних систем. Втратити те, що вже зроблено, ╓ неприпустимим злочином. Розглянемо стосовно основних програмних модул╕в, що саме може зм╕нити використання ОС Linux у навчальному процес╕.

Операц╕йн╕ системи та основи роботи з дисками

Вивчення теми "Основи операц╕йних систем" заклада╓ усп╕шне засво╓ння вс╕х подальших тем курсу. Саме на цих уроках починають формуватися основи комп'ютерно╖ грамотност╕, культури використання обчислювально╖ техн╕ки. Учн╕ вперше починають працювати з комп'ютером, як ╕нструментальним засобом, вивчаючи основи роботи з ╕нтерфейсом користувача. Функц╕╖, що покладаються на операц╕йну систему ╓ стандартизованими ╕ не залежать в╕д виробника останньо╖:

— забезпечення роботи прикладного програмного забезпечення;

— забезпечення збереження, швидкого доступу, захисту опрацьовувано╖ ╕нформац╕╖.

Використання можливостей обчислювально╖ системи зд╕йсню╓ться шляхом використання ╕нтерфейсного модуля операц╕йно╖ системи. Операц╕йна система Linux забезпечу╓ як текстовий (консольний) ╕нтерфейс так ╕ граф╕чний ╕нтерфейс користувача (рис. 1). ╤сну╓ в╕дм╕нн╕сть на р╕вн╕ команд консольного режиму. Наприклад зам╕сть команди copy, використову╓ться cp що не ╓ принциповим, к╕льк╕сть команд консольного режиму значно б╕льша в╕д команд MS DOS та забезпечують вони ширш╕ можливост╕ для управл╕ння та використання обчислювально╖ системи.

Рис 1. Граф╕чний ╕нтерфейс користувача ОС Linux
(граф╕чна оболонка XPde
[15])

╢диною сутт╓вою в╕дм╕нн╕стю ╓ орган╕зац╕я файлово╖ системи, деревопод╕бна структура з ╓диним коренем (в╕дсутн╕ лог╕чн╕ диски C, D тощо). З дидактично╖ точки зору дана в╕дм╕нн╕сть дозволя╓ продемонструвати учням к╕лька вар╕ант╕в вир╕шення питання збереження файл╕в та забезпечу╓ формування б╕льш загальних навичок використання файлових систем [3, 8].

Системи опрацювання текстово╖ ╕нформац╕╖, таблично╖ ╕нформац╕╖, граф╕чно╖ ╕нформац╕╖

Як приклад, наведемо коп╕╖ екрану текстового редактора MS Office та OpenOffice, ╕ запропону╓мо читачам знайти к╕лька в╕дм╕нностей, що можуть завадити навчальному процесу ╕ не дозволити використати ╕снуюч╕ методичн╕ розробки при вивченн╕ теми “Системи опрацювання текстово╖ ╕нформац╕╖ (рис. 2).

а)

б)

Рис 2. Загальний вигляд MS Office (а) та OpenOffice (б)

Под╕бно до систем опрацювання текстово╖ ╕нформац╕╖ можна стверджувати, що електронн╕ таблиц╕ ╓ електронними таблицями не залежно в╕д операц╕йно╖ системи Windows, Linux, Mac OS тощо [9]. Аналог╕чно ╕ для граф╕чного редактора (рис. 3), способи та засоби д╕яльност╕ под╕бн╕ [11]. Що дозволя╓ використовувати вже готов╕ методичн╕ розробки на розглядуван╕й платформ╕.

Рис 3. Граф╕чний редактор Gimp

Системи управл╕ння базами даних

Основн╕ ╕де╖ сучасних ╕нформац╕йних технолог╕й ╜рунтуються на концепц╕╖, в╕дпов╕дно до яко╖ дан╕ повинн╕ бути орган╕зован╕ в систему з метою адекватного в╕дображення реального св╕ту, що зм╕ню╓ться, та задоволення ╕нформац╕йних потреб користувач╕в. Ц╕ бази даних створюються ╕ функц╕онують п╕д управл╕нням спец╕альних програмних комплекс╕в, названих системами управл╕ння базами даних (СУБД). З методично╖ точки зору доц╕льно вводити поняття бази даних як ц╕л╕сного наукового поняття, у як╕й забезпечу╓ться подання вза╓мозалежних даних. База даних ╕нкапсулю╓ характерн╕ властивост╕ та зв'язки об'╓кт╕в реального св╕ту в пам'ят╕ ЕОМ у форм╕ модел╕ в╕дпов╕дно╖ предметно╖ галуз╕, з метою ефективного централ╕зованого управл╕ння ними у процес╕ вир╕шення прикладних задач. Використовуючи поняття ╕нформац╕йно╖ системи можна розглядати бази даних як сукупн╕сть даних ╕ зв'язк╕в м╕ж ними, як це зроблено у п╕дручнику [4].

На в╕дм╕ну в╕д ╕нших засоб╕в ╕нформац╕йних технолог╕й (текстов╕ ╕ граф╕чн╕ редактори, електронн╕ таблиц╕), системи управл╕ння базами даних не мають ун╕ф╕кованого середовища роботи користувача. Для кожно╖ з реальних баз даних програм╕стами розробляються спец╕альн╕ форми, як╕ на основ╕ механ╕зму запит╕в дозволяють опрацьовувати ╕нформац╕ю БД. Усп╕шне вивчення теми можливе т╕льки за умови ознайомлення з реальною системою опрацювання баз даних. Для вивчення основ баз даних та формування основних навичок роботи з системами управл╕ння базами даних пропону╓ться використовувати сервер баз даних MySQL. Це досить простий ╕ невибагливий до машинних ресурс╕в програмний зас╕б, добре документований, в╕дпов╕да╓ стандарту мови SQL ╕ реально використову╓ться на багатьох сайтах Internet, що ╓ досить важливим з точки зору прикладно╖ спрямованост╕ дано╖ теми, тобто ╕сну╓ можлив╕сть ознайомити учн╕в на реальних прикладах з технолог╕╓ю застосування систем управл╕ння базами даних при побудов╕ ╕нформац╕йних систем.

Глобальна мережа ╤нтернет та ╖╖ можливост╕

Специф╕ка дано╖ теми поляга╓ в тому, що при вивчення телекомун╕кац╕йних технолог╕й учитель ╕ учень стикаються з досить значними проблемами, що можуть призвести до зриву навчального процесу:

— проблем ╕нформац╕йно╖ безпеки використання обчислювально╖ техн╕ки;

— неможливост╕ швидкого пересилання ╕ отримання кореспонденц╕╖ в силу р╕зних техн╕чних причин;

— проблема розб╕жност╕ кодувань, наприклад, при обм╕н╕ ╕нформац╕╓ю у телеконференц╕ях.

Використання ОС Linux при вивчення дано╖ теми дозволить орган╕зувати навчальний процес без використання реального з’╓днання з ╤нтернет, шляхом забезпечення функц╕онування ╤нтернет послуг у межах навчального класу, використовуючи ╕м╕тац╕ю реально╖ роботи електронно╖ пошти, телеконференц╕й, WWW серв╕с╕в, оск╕льки необх╕дне програмне забезпечення поставля╓ться з стандартними дистрибутивами ╕ нема╓ необх╕дност╕ у придбанн╕ додаткового програмного забезпечення як для ОС Windows.

Такий п╕дх╕д дозволить проводити вивчення сучасних технолог╕й нав╕ть у школах, що не мають доступу до глобально╖ мереж╕; зд╕йснити перший етап ознайомлення з послугами електронно╖ пошти ╕ телеконференц╕ями. Пересилання пов╕домлень в╕дбува╓ться усередин╕ навчально╖ групи, а обм╕н електронними листами можливий к╕лька раз╕в протягом одного навчального заняття. Учн╕ можуть розробляти власн╕ Web-стор╕нки та публ╕кувати кращ╕ роботи в ╤нтернет чи ╤нтранет, це дозволить оволод╕ти основними прийомами роботи з ╤нтернет та ╤нтранет технолог╕ями.

Основи алгоритм╕зац╕╖ та програмування

Розглядаючи мови програмування у Linux сл╕д в╕дзначити, що дана операц╕йна система створювалася спочатку "програм╕стами для програм╕ст╕в", а отже тут ми не обмежен╕ 3-4 мовами як у Dos, Windows (Basic, Pascal (Delphi), C, C++). Перел╕к доступних засоб╕в програмування для Linux може зайняти досить багато м╕сця. Але взявши до уваги, що ведеться мова про вивчення основ програмування, розвиток лог╕чного та алгоритм╕чного мислення на уроках ╕нформатики, обмежимо наш розгляд саме з ц╕╓╖ точки зору а отже:

1) традиц╕йний для наших шк╕л Pascal, реал╕зац╕я FreePascal, повн╕стю сум╕сна з верс╕╓ю TurboPasсal 6.0-7.0 на р╕вн╕ вих╕дних текст╕в ╕ клас╕в об'╓кт╕в;

2) класична мова для системного програмування С ╕ С++;

3) Logo — створена в╕домим педагогом Сеймуром Пайпертом, що не часто використову╓ться у наших осв╕тн╕х закладах ╕ досить широко у ╢вроп╕ ╕ Америц╕.

4) Kylix — новий комерц╕йний продукт ф╕рми Borland, аналог Delphi для Windows, поширю╓ться у трьох редакц╕ях, одну з яких Open Edition можна в╕льно отримати з сайта Borland ╕ використовувати як у навчальному процес╕ так ╕ для власних розробок учн╕в без порушення л╕ценз╕╖ [2].

Рис 5. ╤нтегроване RAD середовище Kylix OE.

2. Школа повинна ор╕╓нтуватися на промислов╕сть, а у промисловост╕ масово використову╓ться Windows

Масове використання Windows в Укра╖н╕ зумовлене використанням нел╕ценз╕йних коп╕й ╕ останн╕ под╕╖ у галуз╕ охорони авторських прав можуть дещо зм╕нити ситуац╕ю. Сл╕д зазначити, що загальноосв╕тня школа повинна давати основи наук, фундаментальн╕ знання на основ╕ яких учень у майбутньому отрима╓ необх╕дн╕ знання, вм╕ння та навички для профес╕йно╖ д╕яльност╕ у профес╕йних навчальних закладах. У програмних документах [6, 7] зазначено, що у результат╕ вивчення шк╕льного предмету „╤нформатика”, та використання засоб╕в Н╤Т при вивченн╕ р╕зних навчальних предмет╕в в учн╕в мають бути сформован╕ головн╕ компоненти основ ╕нформац╕йно╖ культури:

1) розум╕ння сутност╕ ╕нформац╕╖ та ╕нформац╕йних процес╕в, ╖х рол╕ в п╕знанн╕ навколишньо╖ д╕йсност╕ та творчо╖ д╕яльност╕ людини, в управл╕нн╕ техн╕чними ╕ соц╕альними процесами, у забезпеченн╕ зв'язку людини ╕з зовн╕шн╕м оточенням;

2) розум╕ння проблем подання, оц╕нки ╕ опрацювання ╕нформац╕╖, ╖╖ сприймання ╕ розум╕ння, сутност╕ формал╕зац╕╖ суджень, зв'язку м╕ж зм╕стом та формою, рол╕ ╕нформац╕йного моделювання в сучасн╕й ╕нформац╕йн╕й технолог╕╖;

3) оволод╕ння знарядд╓вими застосуваннями ЕОМ, системами опрацювання текстово╖, числово╖ ╕ граф╕чно╖ ╕нформац╕╖, баз даних ╕ знань, предметно-ор╕╓нтованими прикладними системами, системами телекомун╕кац╕й.

Тому детальне вивчення особливостей використання конкретних операц╕йних систем Windows, Linux, MacOS сл╕д залишити за в╕дпов╕дними профес╕йними курсами ╕ навчальними закладами.

3. Недостатня к╕льк╕сть прикладного програмного забезпечення
для використання у навчальному процес╕

При переход╕ на нову операц╕йну систему, завжди виника╓ проблема сум╕сност╕ програмного забезпечення. Особливо це актуально для школи, де навчальних програм досить мало ╕ вс╕ програми писалися, вчителями, студентами, асп╕рантами учнями, а отже ймов╕рн╕сть ╖х портування (переписування для ╕ншо╖ ОС) у Linux досить мала. Оск╕льки ця проблема досить актуальна ╕ ╓ сильним стримуючим чинником поширення ново╖ ОС, для ╖╖ вир╕шення розроблено емулятори Dos — dosemu, Windоws — wine, що дозволяють виконувати програми написан╕ для Dos, та частково для Win16, Win32 (рис. 6.).

Рис 6. Виконання Gran1 та Gran 2D (верс╕╖ для Windows )
з використанням Wine у ОС Linux

Linux розроблялася ╕ розробля╓ться як академ╕чна операц╕йна система, що масово використову╓ться вищими та середн╕ми навчальними закладами ╢вропи, США у навчальному процес╕. Тому безп╕дставно говорити про недостатню к╕льк╕сть ППЗ для навчального процесу для ОС Linux, а в╕дкритий вих╕дний код да╓ можлив╕сть локал╕зувати укра╖нською мовою та адаптувати до власних потреб необх╕дне програмне забезпечення (рис. 7).

Рис 7. DrGeo — програмний педагог╕чний зас╕б
для використання на уроках геометр╕╖

Необх╕дно зазначити, що для навчальних заклад╕в Укра╖ни д╕йсно ╕сну╓ проблема локал╕зованого програмного забезпечення. Сьогодн╕ ╕сну╓ к╕лька найменувань укра╖номовного програмного забезпечення, серед яких нема╓ жодно╖ мультимед╕йно╖ енциклопед╕╖ чи дов╕дника. Тобто розробка укра╖номовних педагог╕чних програмних засоб╕в це справа майбутнього, ╕ бажано не дуже далекого. При в╕дпов╕дн╕й зац╕кавленост╕ можна забезпечити розробку мультимед╕йних засоб╕в незалежно в╕д використовувано╖ операц╕йно╖ системи та платформи, використовуючи сучасн╕ ╤нтернет технолог╕╖. Як приклад можна навести мультимед╕йний курс “Ф╕зика в ан╕мац╕ях” [14].

Також необх╕дно зазначити, що сучасн╕ засоби розробки програмного забезпечення ф╕рми Borland дають можлив╕сть створювати власн╕ програмн╕ продукти сум╕сн╕ на р╕вн╕ вих╕дного коду.

4. Учн╕ повинн╕ працювати з як╕сним програмним забезпеченням, а Linux ╓ неяк╕сним

Звичайно у школу повинно п╕ти найкраще, але необх╕дно визначитися, що розум╕╓ться п╕д як╕сним програмним продуктом. Якщо в╕дсутн╕сть помилок, то досить пригадати пер╕одичн╕сть виходу поновлень для операц╕йних систем Windows та к╕льк╕сть помилок, що вони виправляють. Отже виника╓ питання: "Ф╕рма Microsoft випустила як╕сний продукт чи н╕?".

Якщо за як╕сть вважати стиль прорисовки користувацького ╕нтерфейсу, то як кажуть “на кол╕р та смак, товариша нема”. Ус╕ сучасн╕ ╕нтерфейси мають широк╕ можливост╕ налагоджування зовн╕шнього виду та способ╕в використання управляючих елемент╕в. Тому Windows, Linux можна налагодити таким чином, що в╕др╕знити зовн╕ ╖х буде практично не можливо.

Доц╕льно за критер╕й якост╕ взяти виконання програмним продуктом задекларованих функц╕й, властивих даному класу програмного забезпечення. Так оф╕сне програмне забезпечення повинно виконувати бездоганно оч╕куванн╕ функц╕╖ незалежно в╕д операц╕йно╖ системи ╕ у цьому аспект╕ MS Office та OpenOffice повн╕стю р╕вноц╕нн╕. Аналог╕чно можна провести пор╕вняння серед ╕нших клас╕в програмних продукт╕в: граф╕чн╕ редактори, бази даних, засоби програмування, тощо.

Тому говорити про низьку як╕сть в╕льнопоширюваного програмного забезпечення безп╕дставно.

5. В╕дсутн╕сть техн╕чно╖ п╕дтримки

Ф╕рми як╕ займаються поширенням ОС Linux надають техн╕чну п╕дтримку заре╓строваним користувачам. Також можна оплатити супров╕д системи протягом пер╕оду часу, але доповнення та поновлення до дистрибутиву можна отримати виключно вс╕м бажаючим без обмежень, достатньо звернутися на сайт виробника.

6. Залежн╕сть в╕д автора програми

Завжди ╓ ризик, що автор необх╕дно╖ для Вас програми перестане ╖╖ п╕дтримувати, розвивати. У ╕стор╕╖ програмного забезпечення ╓ досить багато приклад╕в под╕бних ситуац╕й, коли ф╕рми припиняли п╕дтримку використовуваного програмного забезпечення в силу р╕зних причин: в╕дсутн╕сть достатнього попиту на програмний продукт, поглинення ╕ншою ф╕рмою ╕ переор╕╓нтац╕я на ╕нш╕ програмн╕ засоби, припинення д╕яльност╕ на ринку тощо.

У випадку програмного забезпечення, що поширю╓ться зг╕дно л╕ценз╕╖ GPL [12], завжди ╓ доступ до вих╕дного коду програми ╕ н╕хто не буде заперечувати, якщо Ви сам╕ додасте нов╕ можливост╕, виправите помилки, ╓дине, що вимага╓ться — надати доступ до вих╕дного коду вс╕х внесених зм╕н.

7. В╕дсутн╕сть перспектив розвитку

Як в╕дпов╕дь можна додати, що маркетологи, анал╕тики таких пров╕дних ф╕рм як Sun, Oracle, HP, Borland, IBM та ╕нших непевно зробили помилки у сво╖х розрахунках на п╕дтримку ╕ перенесення сво╖х основних продукт╕в для ц╕╓╖ ОC.

Ф╕рма Borland у березн╕ 2001 року представила першу верс╕ю RAD середовища розробки програмного забезпечення, Kylix (аналог╕я Delphi для Windows). Даний програмний продукт ╓ сум╕сним на р╕вн╕ вих╕дного коду з Delphi 6.0. На сьогодн╕ вже ╓ третя верс╕я Kylix, що включа╓ середовища RAD розробки з використанням Delphi та Borland Builder C++ для операц╕йно╖ системи Linux [10].

Ф╕рма IBM вклада╓ у розвиток та п╕дтримку ОС Linux досить значн╕ кошти, флагманськ╕ продукти ф╕рми, так╕ як сервер баз даних DB2, Lotus Domino ╕снують у редакц╕ях ╕ для Linux [13].

На превеликий жаль на Укра╖н╕ у Linux майбутн╓ п╕д знаком питання. Достатньо згадати дв╕ укра╖нських розробки KSI Linux та BlackCat. Автор першо╖ Серг╕й Кобушин, вже досить значний час прожива╓ та працю╓ не на Укра╖н╕, тут його знання вм╕ння виявилися зайвими. Аналог╕чна ситуац╕я ╕ з командою BlackCat, яка влилася до складу рос╕йсько╖ ф╕рми ASP, що займа╓ться розробкою, поширення та п╕дтримкою дистрибутива ASP Linux. ╤снуюча локал╕зац╕я системи укра╖нською мовою зд╕йсню╓ться групою ентуз╕аст╕в, що у б╕льшост╕ випадк╕в проживають за межами Укра╖ни.

Анал╕зуючи ситуац╕ю, що склалася на Укра╖нському ринку можна сказати ╓дине: на сьогодн╕ серед гранд╕в ╕нформац╕йного ринку нема╓ н╕ державно╖ н╕ комерц╕йно╖ орган╕зац╕╖, що вбол╕ва╓ за майбутн╕й ╕нформац╕йний розвиток у держав╕. Для прикладу у Рос╕╖ проводиться локал╕зац╕я рос╕йською мовою в╕дкритого оф╕сного пакету OpenOffice ╕ саме рос╕йськими програм╕стами було додано п╕дтримку укра╖нсько╖ орфограф╕╖ та перенос╕в для цього оф╕сного пакету, але чому н╕ одна укра╖нська орган╕зац╕я не зац╕кавилася можлив╕стю створити на готов╕й баз╕ укра╖номовне програмне забезпечення оф╕сного призначення, звичайно значно легше заплатити Microsoft з державно╖ кишен╕ за локал╕зац╕ю ╕ з╕брати “урожай” з продаж л╕ценз╕й на використання знову ж таки державним установам.

ВИСНОВКИ

П╕дсумовуючи короткий огляд можливостей ОС Linux для навчального процесу, можна зробити висновок проте, що використання в╕льнопоширюваного програмного забезпечення не т╕льки не заперечу╓ ╕снуючий педагог╕чний досв╕д, але й збагачу╓ться завдяки ╕ншому погляду на ╕нформац╕йн╕ технолог╕╖, набува╓ нового р╕вня розвитку.

На завершення хот╕лося б додати, що т╕льки вчитель, навчальний заклад повинен обирати як╕ програмн╕ засоби йому використовувати у навчальному процес╕, а для цього необх╕дна альтернатива вибору яко╖ у нас зараз нема╓. Неприпустимо вир╕шувати питання, яку технолог╕ю використовувати, виходячи з лише з доступност╕ останн╕х техн╕чних чи програмних новинок. Критер╕й використання програмних засоб╕в у навчальному процес╕ продукт╕в повинен бути один: законн╕сть, доц╕льн╕сть та ефективн╕сть з педагог╕чних м╕ркувань, а не маркетингов╕ плани так званих “л╕дер╕в” ╕нформац╕йного ринку Укра╖ни. Р╕шення прийнят╕ без контексту навчання, скор╕ш за все будуть неадекватними зм╕сту та мет╕ навчання [1].

Автор готовий до продовження дискус╕╖ щодо доц╕льност╕ використання операц╕йно╖ системи Linux у навчальному процес╕ й взагал╕ чи потр╕бна альтернатива продуктам Microsoft у навчальному процес╕.

Л╕тература

1. Борк А. Компьютеры в обучении: чему учит история // Информатика и образование. 1990. №5. – С.110-118.

2. Габрус╓в В.Ю. Kylix. Програму╓мо для Linux // Комп’ютер в школ╕ та с╕м’╖. -2002. -№1. - С.

3. Габрус╓в В.Ю. Анал╕з сучасних операц╕йних систем (з точки зору використання у навчальному процес╕) // Шк╕льний св╕т: ╤нформатика,— 2003. —№ 3.— С.6-9.

4. Верлань А.Ф., Апатова Н.В. ╤нформатика. П╕дручник для учн╕в 10-11 клас╕в середньо╖ школи.-К.:Квазар-М╕кро, 1998.-200с.

5. Жалдак М.╤. Яким бути шк╕льному курсу ╕нформатики//Комп’ютер в школ╕ та с╕м’╖. 1998. №1.- С. 3-8.

6. Жалдак М.╤., Морзе Н.В., Науменко Г.Г. Основи ╕нформатики та обчислювально╖ техн╕ки. Програма для середн╕х заклад╕в осв╕ти..- Ки╖в. Шк╕льний св╕т, 2001.— 72 с.

7. Жалдак М.╤., Рамський Ю.С. Державний стандарт середньо╖ осв╕ти в Укра╖н╕ (Проект). ╤нформатика. – К.: Генеза, 1997. – с.48-59.

8. Лап╕нський В.В., Габрус╓в В.Ю., Бачинська Н.Я. Основи операц╕йних систем // Шк╕льний св╕т: ╤нформатика,— № 39-40. — 2002. — 32 с.

9. OpenOffice.org — пос╕бник користувача : Пер з рос. Габрус╓в В.Ю. Бачинська Н.Я. Терноп╕ль, 2002. — 92 с.

10. www.borland.com

11. www.gimp.org

12. www.gnu.org

13. www.ibm.com

14. www.infoline.ru/g23/5495/

15. www.xpde.com